Яків зупиняється біля вікна, де шторка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4381, 4382. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на сходи, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
4381 | 4381 |
4382 | 4382 |
4383 | 4383 |
4384 | 4384 |
4385 | 4385 |
4386 | 4386 |
4387 | 4387 |
4388 | 4388 |
4389 | 4389 |
4390 | 4390 |