Андрій зупиняється біля вікна, де двір тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4501, 4502. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на дзеркало, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4501 | 4501 |
4502 | 4502 |
4503 | 4503 |
4504 | 4504 |
4505 | 4505 |
4506 | 4506 |
4507 | 4507 |
4508 | 4508 |
4509 | 4509 |
4510 | 4510 |