Арсен зупиняється біля вікна, де перо тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1491, 1492. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
1491 | 1491 |
1492 | 1492 |
1493 | 1493 |
1494 | 1494 |
1495 | 1495 |
1496 | 1496 |
1497 | 1497 |
1498 | 1498 |
1499 | 1499 |
1500 | 1500 |