Люстерко стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2111, 2112. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
2111 | 2111 |
2112 | 2112 |
2113 | 2113 |
2114 | 2114 |
2115 | 2115 |
2116 | 2116 |
2117 | 2117 |
2118 | 2118 |
2119 | 2119 |
2120 | 2120 |