Ілля зупиняється біля вікна, де камін тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4451, 4452. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на шторка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
4451 | 4451 |
4452 | 4452 |
4453 | 4453 |
4454 | 4454 |
4455 | 4455 |
4456 | 4456 |
4457 | 4457 |
4458 | 4458 |
4459 | 4459 |
4460 | 4460 |