Олена зупиняється біля вікна, де чернетка тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4601, 4602. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.
| A | |
|---|---|
4601 | 4601 |
4602 | 4602 |
4603 | 4603 |
4604 | 4604 |
4605 | 4605 |
4606 | 4606 |
4607 | 4607 |
4608 | 4608 |
4609 | 4609 |
4610 | 4610 |