День, коли ранок відкрився

Кішка на ім’я Леля знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2181, 2182. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.

A
2181
2181
2182
2182
2183
2183
2184
2184
2185
2185
2186
2186
2187
2187
2188
2188
2189
2189
2190
2190