Олена зупиняється біля вікна, де трамвай тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3701, 3702. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на мапа, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Тиша входить у форму, як тканина у рамку.
| A | |
|---|---|
3701 | 3701 |
3702 | 3702 |
3703 | 3703 |
3704 | 3704 |
3705 | 3705 |
3706 | 3706 |
3707 | 3707 |
3708 | 3708 |
3709 | 3709 |
3710 | 3710 |