Кімната, де дзеркало дивляться

Лис на ім’я Леля знаходить найтеплішу пляму світла. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 6511, 6512. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на перо, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.

A
6511
6511
6512
6512
6513
6513
6514
6514
6515
6515
6516
6516
6517
6517
6518
6518
6519
6519
6520
6520