Анна зупиняється біля вікна, де ключ тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5171, 5172. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
5171 | 5171 |
5172 | 5172 |
5173 | 5173 |
5174 | 5174 |
5175 | 5175 |
5176 | 5176 |
5177 | 5177 |
5178 | 5178 |
5179 | 5179 |
5180 | 5180 |