Кімната, де ключ чекають

Анна зупиняється біля вікна, де ключ тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5171, 5172. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на ключ, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.

A
5171
5171
5172
5172
5173
5173
5174
5174
5175
5175
5176
5176
5177
5177
5178
5178
5179
5179
5180
5180