Ада зупиняється біля вікна, де карета тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1451, 1452. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1451 | 1451 |
1452 | 1452 |
1453 | 1453 |
1454 | 1454 |
1455 | 1455 |
1456 | 1456 |
1457 | 1457 |
1458 | 1458 |
1459 | 1459 |
1460 | 1460 |