Емма зупиняється біля вікна, де канделябр тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 3101, 3102. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на чернетка, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Назви приходять пізніше за події, і це нормально.
| A | |
|---|---|
3101 | 3101 |
3102 | 3102 |
3103 | 3103 |
3104 | 3104 |
3105 | 3105 |
3106 | 3106 |
3107 | 3107 |
3108 | 3108 |
3109 | 3109 |
3110 | 3110 |