Леся зупиняється біля вікна, де вікно тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 2661, 2662. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на під'їзд, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
2661 | 2661 |
2662 | 2662 |
2663 | 2663 |
2664 | 2664 |
2665 | 2665 |
2666 | 2666 |
2667 | 2667 |
2668 | 2668 |
2669 | 2669 |
2670 | 2670 |