День, коли лист настав

Малий двірський дух Лума торкається речей так, що вони стають голоснішими. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 4711, 4712. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на канделябр, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Деякі історії не потребують відповіді, бо самі нею й стають.

A
4711
4711
4712
4712
4713
4713
4714
4714
4715
4715
4716
4716
4717
4717
4718
4718
4719
4719
4720
4720