Ада зупиняється біля вікна, де під'їзд тихо дихає. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 5281, 5282. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на трамвай, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Сьогодні — досить, аби не питати про завтра.
| A | |
|---|---|
5281 | 5281 |
5282 | 5282 |
5283 | 5283 |
5284 | 5284 |
5285 | 5285 |
5286 | 5286 |
5287 | 5287 |
5288 | 5288 |
5289 | 5289 |
5290 | 5290 |