Скринька стоїть при вході, як стриманий знак оклику. Повітря тут світле і терпляче, кроки підлаштовуються під тишу. У записнику є слова: 1051, 1052. Ніщо не квапить події: коли доторкнутися до речей, ключ клацає, чорнило ковтає паузу, а сторінки самі знаходять середину. День йде рівно, як трамвай на повороті. Достатньо підняти очі на пил, перечитати напівзабутий рядок або зробити півкроку назад — і траєкторія визначається без галасу. Чекати — це теж дія, інколи найточніша.
| A | |
|---|---|
1051 | 1051 |
1052 | 1052 |
1053 | 1053 |
1054 | 1054 |
1055 | 1055 |
1056 | 1056 |
1057 | 1057 |
1058 | 1058 |
1059 | 1059 |
1060 | 1060 |